Автор: Марія Карпенко
Робота над картиною завжди починається, перш за все, з ідеї. Будь-який обраний сюжет може стати важливим тільки завдяки перевагам виконання, адже головне призначення картини – бути святом для очей. Для втілення своїх творчих ідей я обрала улюблену багатьма казково-фантазійну тематику.
Фентезі – жанр романтичний і такий, що дає автору більше можливостей для творчості, ніж будь-який інший, оскільки не обмежений законами фізики та хімії. Тут можна успішно поєднати реалістичність персонажів і сюрреалізм пейзажів, плюс гра контрастів, кольорів і освітлення не вимагає жорсткої академічної регламентації. Реальне життя буває нудним, а фантазія не набридне ніколи, бо ти сам її створюєш.
Робочі інструменти – Corel Painter X та графічний планшет Wacom.
1. Ескіз.
Як і під час звичайного малювання, спочатку робиться ескіз. Не варто поспішати, оскільки неправильно знайдене в начерку композиційне рішення може перекреслити всю роботу. Найкраще, зробіть ретельний начерк, найбільш ясний і зрозумілий для себе, тоді розфарбовування стане для вас легким і приємним заняттям.
Я не використовую сканованих скетчів, тому що сучасні технології допомагають економити час і вирішити проблеми начерків. Вам знадобиться лише натхнення, а свобода і природність штриха докладуться автоматично завдяки графічному планшету Wacom.
Користуючись пером, що чуйно реагує на натиск і нахил, ми отримуємо рукописну точність, що зачаровує реалістичністю. На відміну від миші, комп’ютерне малювання на планшеті вимагатиме від вас тієї самої навички, що й під час малювання на папері традиційними інструментами. Головне – експерементувати з тим, як тримати електронне перо, щоб цифровий штрих виходив таким, яким ви очікуєте його побачити, якби працювали на папері.
Пам’ятайте: лінія – головний засіб створення начерку. Вона має бути пластичною, різноманітною за товщиною і яскравістю на всій довжині, а не виглядати як дріт, що нічого не виражає, що вірогідніше під час роботи комп’ютерною мишею.
Робота починається з пошуку образу головного персонажа. Багато часу пішло на розробку пози сидячої дівчини – я зробила кілька начерків і максимально зрозуміло для себе змалювала особливості анатомії.
Випробувавши безліч інструментів Corel painter, я прийшла до оптимального рішення для начерку і замальовок – інструмент Felt pens з несильною насиченістю (opacity = 20-25%). Він дуже зручний і дає гарний м’який контур. Чесно кажучи, я практично ніколи не використовую opacity на 100 відсотків, який би інструмент я не вибрала, тому що головним робочим інструментом для мене завжди є перо Wacom. Сили натиску цілком вистачає для контролю над процесом малювання.
Ви можете бути обмежені в часі для створення начерку, особливо, якщо у вас перед очима жива натура. У таких умовах для швидкого виправлення грубих помилок і видалення зайвих ліній дуже зручною стає наявність ластику на пері Wacom на зворотному боці від наконечника. Ластик також чутливий до сили натиску та імітує роботу з «реальним» інструментом.
2. Створення малюнка в лініях.
Дотримуйтесь послідовності під час виконання малюнка олівцем – головний персонаж – другорядні герої – фон.
Важливим моментом є вибір хорошої роздільної здатності. У роздільну здатність я заздалегідь закладаю запас – у підсумку 500dpi. Якщо я збираюся добре промальовувати деталі, то, на жаль, і цього може виявитися замало.
Отже, малюнок дівчини ми створюємо на додатковому прозорому шарі.
Легкими рухами намалюйте загальні обриси фігури. Зверніть увагу на положення голови та пропорції фігури, характер загальної форми. Зображення волосся та одягу допускає свободу малювання, а ось на портрет доведеться витратити трохи більше часу…
На цьому етапі для опрацювання обличчя я використовую той же felt pens і blenders. Blenders (Just Add Water) допомагає прибрати зайві лінії, пом’якшити риси обличчя і дати натяки на тінь – на щоці, підборідді, біля очей. Пильна увага, яку ви приділяєте опрацюванню обличчя і кистей рук, дуже допоможе вам у подальшому малюванні і значно полегшить завдання.
Другорядних персонажів або другий план ми теж створюємо на окремому шарі. Багато в чому саме в цьому і полягає перевага цифрової творчості перед традиційною – у вас завжди є шляхи відступу в разі невдалого компонування або виникнення нових ідей. Зсувайте шари і сміливо творіть далі.
Нижній шар підфарбовуємо сіро-зеленим кольором. Ніхто не хоче відкривати секрет, що білий колір фоні згубний для колориту вашої картини. Чистий білий аркуш може стати гарантом того, що ви не зможете підібрати потрібні колірні співвідношення, і в результаті ви отримаєте дівчину з обличчям кольору печеного яблука і дракона, що скупався в зеленці.
Я створила колірний підшар малюнка і цим визначила, в якій гамі я буду працювати. Такий прийом має ще одну важливу властивість – спрощує роботу на стиках кольорів, так що ніхто не здогадається про ваші маленькі похибки в розфарбовуванні. Тепер можна переходити до роботи з кольором.
3. Колірні плями.
Розфарбовувати нашу картинку починаємо у зворотному порядку – фон, другорядні персонажі, головний герой. Цей варіант, звісно, не панацея, але рятує від багатьох необдуманих кроків і помилок.
Колір фону – це не тільки третій план у нашій картині, це навколишнє середовище, неповторна гра відбитих рефлексів, повітря, світло, в якому купаються предмети композиції… Уявляєте, скільки потрібно всього врахувати? Тому заздалегідь спрощуємо собі завдання і розфарбовуємо тло спочатку грубо, загальними кольорами. Важливо тут – дотримуватися відтінків, яких хочемо досягти в підсумку.
Крок перший. Я починаю накладати на передній план темні холодні тіні і позначаю стовбур дерева. Вертикальними мазками зеленого кольору (у напрямку росту) ми імітуємо кору дерева. Отримуємо фактурні переливи кольору в одному русі пензля.
Для фону я вибрала Wet only impasto з групи Artist’s oils. Я дуже люблю цей інструмент, тому що з його допомогою можна створити чудові текстури.
Як же з цим інструментом буде взаємодіяти наше перо? Річ у тім, що сила натискання на наконечник пера тут регулюватиме подачу фарби, і за умови сильного натиску мазок не так змінюватиметься за товщиною, як фломастер або олівець, а буде виходити густішим і фактурнішим. Так само у мазка за рахунок натиску може бути рваний початок і рваний кінець, а серединка буде суцільною.
Ви можете вибирати різні техніки, надані програмою, та простежити, як поводиться інструмент і зробити для себе цікаві відкриття.
Крок другий. Тепер приступаємо до деяких освітлених ділянок на траві та листі. Цей контраст допоможе мені зіставити кольори тіней, які мають бути насиченими й темними порівняно з освітленими ділянками.
Крок третій. Для передачі повітряного середовища лісу я використовую теплі жовто-зелені відтінки. Листя можна написати всього лише кількома мазками, ніби натякнувши, що воно там є. Palette knifes допоможе нам згладити всі нерівності та шорсткості фону.
Приступаючи до малювання дракона, я тільки кладу основний колір і моделюю форму за допомогою світла і тіні. Інструменти Burn і Dodge – найкращі засоби для створення об’єму. Я не прагну деталізувати всю картину на цьому етапі, поки у мене залишаються незафарбовані ділянки – це марна трата часу і сил.
Поки ви не склеїли шари, вас не повинно хвилювати, що малюючи фон і персонажів, ви виходите за контури. Особисто я їх практично ніколи не видаляю – вони гармонійно зливаються з колірним рішенням.
Для кольору сукні я вибрала найбільш доречний, як мені здається, колір – темно-синій. Одразу зафарбувала сукню (Airbrushes) і намітила тіні темнішими відтінками. Хоч я і хвалила інструмент Artist’s oils, тут я вирішила, що він дасть багато непотрібних відтінків, які відволікають від загальної форми.
Тепер загальне колірне рішення мене задовольнило, і я визнала за потрібне злити всі шари в один.
4. Деталізація.
Обов’язково в процесі роботи періодично звертайтеся до зменшеного варіанту зображення – це вирішить багато ваших проблем і застереже від помилок.
Нереально відразу розкрити всі можливості, які готовий надати планшет. Якщо ви багато малюєте або працюєте з графічними зображеннями, ви незмінно шукатимете шляхи найефективнішого використання свого часу і нервів.
Малюйте об’єм сукні поступово, починайте із загальних тіней, потім тільки приступайте до складок і освітлених ділянок. Щоб намалювати складки на темній тканині, я взяла колір на кілька тонів світліший і інструментом Conte зробила кілька штрихів. Це особливо помітно в тіні. Використовуйте Blenders для того, щоб лінії складок набули м’якої форми.
Лише наприкінці роботи ми повертаємося до портрета, хоч би як хотілося зробити його на початку процесу.
Крок перший. Намітимо основні кольори волосся та обличчя. Для малювання зачіски добре підходить Felt pens, тому що при накладанні штрихів виходять фактурні пасма волосся.
Ми приступаємо до обличчя, і тепер нам як ніколи важливий об’єм. Тут незамінний Airbrushes. Вибравши світлий тілесний колір і широкий розмір пензля, ми малюємо яскраво освітлені ділянки обличчя, враховуючи намальовані до цього тіні.
Крок другий. Тепер нам потрібно вибрати тілесний колір, не світліший за освітлені ділянки і не темніший за тінь. Прозорими мазками ми моделюємо форму обличчя. Уважно придивіться до всіх плавних рис обличчя і намагайтеся класти мазки відповідно до цієї форми. Сміливо малюйте прозорими кольорами поверх тіней – вони стануть більш розмитими і набудуть потрібного м’якого відтінку. Для обличчя я використовувала кілька відтінків тілесного кольору. Ви також можете створити свій колірний набір (color set), яким будете користуватися.
Крок третій. Зменшуючи розмір пензля, поступово приступаємо до деталей. Додамо легкий рожевий рум’янець на щоках, щоб освіжити колір обличчя, і відблиск на кінчику носа, і обличчя здаватиметься більш об’ємним.
Приємної гладкості шкіри на завершальному етапі можна домогтися інструментом Blenders (soft blender). Варто звести до мінімуму розмиття в області очей, брів і носа, інакше зображення стане плоским і нечітким.
Подивившись на попередній варіант, стало зрозуміло, що порівняно з такою ефектною красунею, дракон виглядає, м’яко кажучи, іграшковим. Під час малювання у мене нерідко виникає бажання щось змінювати в картині. У цьому немає нічого страшного, якщо ви раптом зрозуміли, як зробити ваше творіння кращим.
Насамперед я взяла Airbrush і прозоро залила все зеленим кольором, щоб не залишилося яскравих плям і насичених тіней. Далі зменшила розмір пензля і почала промальовувати лусочки на шкірі. У півтінях я кладу один шар штрихування, у тіні можливо два, але в будь-якому разі, необхідно, щоб через штрих просвічувався нижній барвистий шар.
Поєднання сильного і слабкого натиску на перо Wacom додасть більшої виразності вашому малюнку. Візуально прозорий штрих можна отримати також зменшуючи тиск на перо і збільшуючи відстань між штрихами. Наприкінці беру світло-салатовий відтінок, щоб показати світло на лусочках.
У збільшеному варіанті добре видно, як використовуючи одне лише штрихування і три відтінки зеленого кольору можна зобразити луску.
Користуйтеся розтушовуванням, щоб згладити ваші мазки там, де це, на ваш погляд, потрібно. Я навмисно не вкриваю всього дракона такою лускою – це зробить зображення пласким, як декорація.
Наприкінці роботи я також додала світіння навколо волосся дівчини. Цей ефект допомагає об’єднати систему кольорів, тоді персонажі не виглядатимуть розрізнено, немов аплікація.
Я не люблю ідеально згладжувати всі предмети на картинці, через це втрачається відчуття особливої жвавості, реальності та емоційності картини. А найголовніше – притаманна кожному з вас індивідуальна техніка виконання, рух руки, почерк…
Отже, ми намалювали картинку, ніби зробивши це олією на полотні. Можна покращувати та змінювати щось до нескінченності, і робота весь час залишатиметься «свіжою» – у цьому й полягає вся принадність цифрових малюнків. Однак, незважаючи на всі неосяжні можливості програми Corel painter, намагайтеся все ж таки більше малювати від руки і збережіть свій стиль – адже на папері у вас буде тільки один шанс створити свій неповторний шедевр.