Владислав дипломований художник-аніматор. Але це зовсім не обмежило його в реалізації свого творчого потенціалу. Про те, чим він займається зараз і як до цього прийшов, Владислав розповів сам.
Wacom Ukraine: Владе, більшість твоїх робіт у портфоліо – немов кадри з яскравих мультфільмів. Твоя любов до цього стилю пов’язана з твоєю роботою, чи це заняття для душі?
Владислав Скобельський: Моя освіта пов’язана безпосередньо з мультфільмами. Я навчався цього в університеті, але до мультиплікації я прийшов уже малюючи героїв у цьому стилі. А серйозно я зайнявся ілюстрацією з початком співпраці з журналами. Тоді й почав шукати свій стиль і зрозумів, що цікаво малювати не в одному, а в кількох напрямках. І так, можу це назвати і своєю роботою, і тим, що мені подобається! 🙂
WU: А в яких стилях ти ще малюєш? Можна десь подивитися на інші твої роботи?
В. С.: Назви, звісно, я цим стилям не вигадував, але вони відрізняються як виконанням, так і тематикою. Наприклад, у більш абстрактному графічному стилі, без допомоги комп’ютера – лише ручка і папір. Але ці роботи я поки що не викладав у мережу, в майбутньому, можливо, так і зроблю.
WU: Як давно ти малюєш?
В. С.: Малювати почав у ранньому віці і, як не дивно, з роками в мене це не зникло, а, навпаки, почало зростати, і я почав приділяти цьому більше часу. Починав із малювання всіляких коміксів, героїв із мультфільмів, кумирів дитинства (трансформерів та інших).
WU: А в який момент ти зрозумів, що твоє хобі може стати і професією?
В. С.: Наприкінці мого навчання в університеті я зрозумів, що режисером-мультиплікатором у нас бути дуже важко, практично неможливо. Сам по собі процес створення анімаційного кіно дуже нелегкий, та ще й держава не підтримує людей, які бажають знімати як для ринку, так і для участі у фестивалях. А ось малювати статичні картинки набагато швидше, цікавіше і нічим не гірше: одразу ж маєш закінчений результат, на відміну від кіно – не турбуєшся про озвучку, монтаж тощо. Словом, ні від кого не залежиш 🙂 Тому я вирішив рухатися цим шляхом, і мені він подобається.
WU: Що надихає тебе на створення нового персонажа? Чим хочеш поділитися з глядачем у своїх роботах?
В. С.: Надихають найрізноманітніші життєві ситуації. Люди, дівчата зокрема. Надто важливо спостерігати за тим, що відбувається навколо. Щодо персонажа, то тут усе залежить від завдання, яке варто донести до глядача. Дитина це, тварина чи доросла людина; що вона має робити? Це якщо стосується ілюстрації до якогось оповідання, наприклад. Відповідно, потрібно вивчити його дії, репліки і розкрити персонажа таким, яким він є. А якщо малювати для себе, то це може бути суцільна імпровізація.
WU: У тебе є авторитети у своїй галузі? Чиї роботи тебе надихають на подальше професійне зростання?
В. С.: Щодо майстрів, які мені подобаються, – це необов’язково художники-ілюстратори. Подобається творчість Едгара Дега (напевно, один із моїх улюблених художників), Енді Воргола, люблю мультики студії Піксар, фільми Тіма Бертона, Девіда Лінча та Джима Джармуша. 🙂 Напевно, по моїх роботах цього не скажеш, але і вплив вони на мене справляють скоріше духовний, а не творчий. А хороших ілюстраторів, які надихають, дуже багато – усіх не перелічити.
WU: Яким планшетом ти користуєшся і як довго з ним працюєш?
В. С.: Працюю на графічному планшеті Wacom з грудня 2006-го року. Такий подарунок я зробив собі на Новий рік і я задоволений! 🙂